Сумісництвом вважається виконання працівником крім основної іншої
роботи у вільний час в тій самій або іншій організації.
Поряд з цим не вважається сумісництвом:
– педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240
годин на рік;
– виконання учителями та викладачами обов’язків по завідуванню
кабінетами, класне керівництво, перевірка зошитів тощо;
– педагогічна робота та керівництво гуртками в тому самому навчальному
закладі;
– інша робота, яка виконується в тому разі, коли на основній роботі
працівник працює неповний робочий день і відповідно до цього отримує
неповний оклад (ставку), якщо оплата його праці по основній та іншій
роботі у сумі не перевищує повного окладу (ставки) за основним місцем
роботи.
Раніше головною відмінністю між основним працівником і сумісником був
розмір оподаткування їх доходів. Проте, з 1 січня 2004 р. доходи і одних, і
інших почали оподатковуватись за єдиною ставкою – 13 % (з 1 січня 2007
року – 15 %).
Хоча в даний час умови праці сумісників мало чим відрізняються від умов
праці основних працівників, робота за сумісництвом має деякі особливості:
– трудова книжка працівника зберігається за основним місцем роботи,
запис у трудову книжку відомостей про роботу за сумісництвом
провадиться за бажанням працівника за місцем основної роботи;
– відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за
основним місцем роботи;
– сумісник може бути звільнений у разі прийняття основного працівника;
– сумісник не має права на одержання щорічної грошової винагороди за
сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків передбаченої
статтею 57 Закону «Про освіту»;
– загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна
перевищувати половини місячної норми робочого часу. Разом з тим обсяг
навчальної та іншої педагогічної роботи, яку може виконувати
педагогічний працівник за основним місцем роботи, граничними
розмірами не обмежується;
Щодо оплати праці, то згідно з п. 73 Інструкції про порядок обчислення
заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства
освіти України від 15.04.93 № 102, погодинна оплата праці педагогічних
працівників допускається лише при оплаті за години заміщення тимчасово
відсутніх по хворобі або з інших причин вчителів, вихователів, викладачів
тощо, яке тривало не більше двох місяців, а також при оплаті працівників
підприємств, організацій та установ, які залучаються для педагогічної
роботи. Таким чином, погодинно можна оплачувати педагогічну діяльність
працівників, які за основним місцем роботи займають непедагогічні посади
в інших організаціях і не тарифікуються в навчальному закладі.
Якщо ж основним місцем роботи працівника є педагогічна посада у закладі
освіти, то його викладацька діяльність в іншому навчальному закладі,
незалежно від того, вважається вона для них сумісництвом чи ні,
оплачується на загальних підставах згідно з п. 68 Інструкції про порядок
обчислення заробітної плати працівників освіти (місячна заробітна плата
педагогічних працівників установ освіти визначається шляхом множення
ставки заробітної плати на їх фактичне навантаження на тиждень і ділення
цього добутку на встановлену норму годин на тиждень). Встановлена при
тарифікації заробітна плата виплачується щомісячно незалежно від
кількості тижнів і робочих днів у різні місяці року. Відповідно до п. 71
зазначеної Інструкції за час роботи в період канікул оплата праці таких
працівників провадиться з розрахунку заробітної плати, встановленої при
тарифікації, що передувала початку канікул.__
Залишити відповідь