Коли людину мобілізують або коли людина йде добровольцем, відповідно виникають проблеми з місцем роботи. Задля того, щоб в подальшому не виникало проблем, які б застережні міри мали вчиняти люди? Які взагалі права є в людини стосовно збереження робочого місця?
Коли почалася АТО з’явилися вже ці проблеми і Верховна Рада досить оперативно на них відреагувала. Першого квітня минулого року були внесені зміни до законодавства трудового, в тому числі, які врегулювали оці питання.
Питання насправді в наступному. У нас є кодекс законів про працю, зокрема стаття 119 якого дає гарантії працівникам під час виконання державних, або громадських обов’язків. Зокрема зазначено що до мобілізованих, що за працівниками призваними на строкову військову службу, на військову службу під час мобілізації на особливий період, або прийнятими на військову службу за контрактом, у разу виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці — зберігається місце роботи, посада і компенсується з бюджету середній заробіток на підприємстві. Зараз врегульовано навіть щодо добровольчих батальйонів, але офіційних, бо зараз виникає такий нюанс: по-перше, щодо добровольців найбільше проблем, бо не всі вони оформлені за контрактом. Деякі з добровольчих батальйонів знаходяться в системі МВС, і виникає спірне питання, чи є в даному випадку така служба військовою, якщо, наприклад, ЗСУ, Нацгвардія однозначно є, але служба у МВС не є військовою. Тоді виникає питання, чи розповсюджується на цих працівників даний нормативно-правовий акт і нормативно-правова база.
Який нюанс виникає з збереженням. По-перше вони мають право на збереження робочого місця, але роботодавець цього не хоче, щоб протягом року місце було порожнім. Тому він має право прийняти на заміщення мобілізованого працівника. Тут виникає питання, що повертаючись демобілізований працівник, то працівник, який був мобілізований має переважне право, і попередній працівник може бути звільнений. Є така підстава для розривання трудового договору. Роботодавці часто оформляють звільнення працівника з інших умов, наприклад, за власним бажанням, за домовленістю сторін і так далі. Часто з порушенням.
В судовому реєстрі судових рішень, там по всім регіонам є багато рішень щодо відновлення. Поновлення працівника на робочому місці, стягнення заробітної плати. Проблема є і має вирішуватись, в основному це судовий порядок. Також слід зауважити, що багато рішень судів з цього приводу виносяться за позовом прокуратури. Це може бути і гарнізонна прокуратура, там є рішення в інтересах громадянина і місцеві прокуратури. В принципі так воно може і ефективніше, оскільки мобілізовані працівники не мають юридичних знань і для них за дорого звертатись до адвокатів. Зараз за новим законом про прокуратуру дуже звужена можливість прокуратури представляти інтереси громадянина.
Люди не завжди розуміють про наявність своїх прав, коли вони йдуть за повісткою, то думають, що їх звільнили. То є велика проблема, оскільки люди у нас часто працюють неофіційно. Якщо він заявить в суді, що він отримував 6 тисяч, а по документах в нього всюди йде мінімальна заробітна плата, то адвокатура тут абсолютно безсила. У випадку, якщо людина працювала офіційно з зарплатою, що має зробити. Приходить їй повістка, вона зобов’язана повідомити роботодавця про повістку і часто це буває важко. Наприклад, повістка прийшла в п’ятницю о 6 ранку, що ви маєте з’явитись до військкомату о 7:30, а бухгалтерія з’являється о 9 ранку. І як вийти з тієї ситуації. Людина має проявляти певною мірою творчість. Треба зробити кілька копій повісток, і вислати їх поштою. Так не має, щоб одразу забрали і на фронт, має бути якась учбова частина і вони мають відправити копію повістки до роботодавця і тоді зникає можливість звільнити працівника за прогул, або порушення трудової дисципліни. Часто в такому випадку людину йде служити, а потім дізнається, що її звільнили, наприклад за домовленістю сторін.
Залишити відповідь