(Матеріал з сайту страна.ua)
“Страна” проаналізувала, які зміни чекають українську систему освіти
Юліана Скибицька
Новий міністр утворення Лілля Гриневич уже позначила пріоритети роботи свого відомства – зокрема , питання про введення 12-річної школи вже остаточно вирішений. Тим часом, у Раді очікує голосування законопроект про утворення з урахуванням побажань профільного комітету Ради, що і очолювала Гриневич.
Проект, до слова, не дешевий – по оцінках Мінфіну, тільки на мінімальне забезпечення заходів щодо виконання закону “Про освіту” протягом двох найближчого років необхідно 163,3 млрд. грн. А відповідно до нового законопроекту, Україна повинна буде виділяти на освіту 135-138 млрд грн. у рік. При цьому, у бюджеті на 2016 рік, МОН дали 25,9 млрд. грн. Тобто , цифри закладені в закон споконвічно нереальні.
“Страна” разом з експертами проаналізувала, які зміни готують нам депутати і чиновники.
- Середня і дошкільна освіта
З 2018 року в школах уведуть 12-річку. Одне з найголовніших нововведень і, мабуть, найбільш скандальне. У 2002 році, ще при Кучмі, вона вже була введена. І потім протягом багатьох літ зазнавала жорстокої критики починаючи від питань дороговизни даної системи для бюджету і закінчуючи аргументами про “вагітних гімназисток”.
Відповідно до законопроекту, 12-річка буде включати три рівні: початкова освіта (чотири роки), базова середня освіта в гімназії (п’ять років) і профільна середня освіта в ліцеї чи закладах профосвіти (три роки).
З’являться нові спеціалізовані школи. У категорію “школи 1-3 ступенів” попадають художні і спортивні школи, а також художні і спортивні коледжі.
Зміни торкнуться і дошкільної освіти. У їхній список також увійдуть спортивні, художні і військові освітні заклади.
Питання груп продовженого дня вирішать на місцях у школах. Якщо раніш додаткові заняття призначалися місцевим органом освіти, то тепер питання гуртків і додаткових занять буде вирішувати засновник за клопотанням батьків. Фінансування може бути змішаним – наприклад, державним і батьківським.
Школам дадуть більше автономії. Якщо раніш директора призначали органи освіти, то тепер схема помінялася. Директора будуть вибирати за конкурсом, до складу конкурсної комісії ввійдуть представники школи, батьки і педагоги.
Скорочення шкіл. У рамках децентралізації буде проходити закриття шкіл з малою кількістю учнів (вирішувати це будуть місцеві ради). Законодавчо прописаний безкоштовний підвіз учнів сільських шкіл до місця навчання і додому.
Коментар Олега Ересько, екс-директора департаменту загальної, середньої і дошкільної освіти Міносвіти України:
В усьому світі діє система освіти від 12 до 14 років. Але я проти того, щоб воно було обов’язковим, тим більше, і для бюджету це дорого. Але обов’язкова середня освіта прописана в Конституції. Тому, щоб зробити 12-річку необов’язковою, то потрібно змінювати цю норму. І тоді 12-річна освіта буде підготовкою до вузу.
Що стосується автономії шкіл, то тут усе залежить від професіоналізму кадрів. За ними має бути твердий контроль, і вони повинні обов’язково проходити переатестацію, що й у нинішньому законі прописано. Тоді автономія буде мати сенс.
- Вища освіта
Тверді вимоги до акредитації. Тепер вузи будуть в обов’язковому порядку перевіряти не тільки на стандарти освітньої програми, але і на можливість вузу її виконати. Тобто , якщо у вузі відстає матеріально-технічна база, то його можуть понизити в рівні акредитації. Ця програма спрямована на скорочення вузів – у Міносвіти не раз заявляли про плани скоротити кількість вищих навчальних закладів з 802 до 317. Частину вже закрили, ще частину зіллють з іншими університетами.
Новий вид програми. Тепер, крім освітньо-професійної й освітньо-наукової програми, з’явиться освітньо-творча. Рівнів освіченості теж буде три. Останній припускає оволодіння методологією художньої і художньо -педагогічної діяльності, здійснення самостійного творчого художнього проекту, одержання практичних навичок вироблення нових ідей і рішення теоретичних і практичних проблем у творчій художній сфері.
Новий учений ступінь. Доктор мистецтва. Цей ступінь одержують на третьому рівні освіти у вузі художнього напрямку. В всіх інших залишається доктор філософії. Нормативний термін підготовки доктора мистецтва у творчій аспірантурі складає три роки.
Рівнів залишається три: бакалаври, як перший рівень (заміняє фахівця), магістр і доктор (філософії і мистецтв).
Новий графік роботи в гуртожитках. Це нововведення, скоріше, просто приємний бонус для студентів. Тепер доступ у гуртожитку повинний бути цілодобовим.
Коментар Андрія Черних, незалежного експерта в сфері освіти:
Я не бачу особливих плюсів. Найбільша проблема, що допускається при прийнятті таких стратегічних і профільних освітніх законів, як, наприклад, про вищу освіту – фінансування. Недавно прийняли зміни щодо фінансування професійно-технічної освіти і тепер, при розробці закону про освіту, є відсутність реальних фінансово-економічних розрахунків. А як результат – немає фінансового ресурсу на їхню реалізацію.
Закон без фінансового забезпечення – це просто папірець. З прийняттям закону про освіту кардинально міняється структура на всіх рівнях. Це зажадає значних обсягів засобів, як для розробки нових навчальних програм, так і для друкування нових підручників і перепідготовки вчителів. А цих засобів немає. Потрібно чесно про це говорити.
Ставити, як умова збереження навчального закладу, високий рівень матеріально-технічної бази при тім, що не створені реальні умови для того, щоб вузи заробляли і найголовніше, могли скористатися заробленими ресурсами, щонайменше не логічно.
Більш того, у мене великі сумніви щодо необхідності повернення 12-річної системи. На мій погляд, немає ніякої істотної різниці між 11-річною і 12-річною школою. Результати тестів ЗНО говорять самі за себе. Тому, у першу чергу, потрібно системно змінювати програму шкільної освіти в молодшій і середній школі. От там корінь проблеми. Інакше і 13 і 15-річна школа нам не допоможе.
(Матеріал з сайту страна.ua)
Залишити відповідь