Статтею 40 Кодексу законів про працю України встановлено заборону звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності та відпустки. Проте таке обмеження стосується тільки звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
Оскільки звільнення працівника за власним бажанням не є звільненням з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, звільнення за власним бажанням в період тимчасової непрацездатності чи відпустки (ст. 38, 39 КЗпПУ) допускається.
Щодо оплати листка тимчасової непрацездатності працівникові, якого було звільнено, надане роз’яснення Міністерства соціальної політики України від 27.04.2012 р. № 70/06/186-12. Зазначено, що звільнення працівника за власним бажанням, який захворів у період роботи, не позбавляє його права на оплату листка непрацездатності. Відповідно до статті 4 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” право на матеріальне забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виникає з настанням непрацездатності в період роботи, включаючи і день звільнення.
Залишити відповідь