Щодо оформлення щорічних основних відпусток

розміщено в: Соціально-правовий захист | 0

Щорічно працівникам освіти, в літній канікулярний період, надається відпустка. Таке право громадянам, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем (директором школи), гарантовано законодавством України. Розглянемо порядок надання відпусток як певний покроковий алгоритм, зупинившись детально на кожному з цих кроків.

Надання відпусток розпочинається з створення графіку відпусток, що є обов’язковим для всіх роботодавців, оскільки воно передбачено ст. 10 Закону «Про відпустки» від 15.11.1996 №504/96-ВР (далі — Закон № 504). В ній чітко зазначено: черговість надання відпусток визначається графіком, який затверджується роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілки (профспілковим представником)  і доводиться до відома всіх працівників.

А відсутність  у роботодавців графіку відпусток є підставою для притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності за ст. 41 КУпАП (штраф від 30 до 100 н.м.д.г. — від 510 до 1700 гривень), що підтверджується судовою практикою. Такий самий штраф за порушення законодавства про працю застосовується і щодо громадян — суб’єктів підприємницької діяльності. Щоправда, для такого штрафу існує граничний строк застосування, встановлений ст. 38 КУпАП.

Крім цього, не забуваємо, що ст. 265 КЗпП передбачено окремий штраф за «порушення інших вимог трудового законодавства» — у розмірі 1 мінімальної зарплати, тобто 4173,00 грн. Саме цей штраф зможе застосувати інспектор з праці, в розмірі мінімальної зарплати, який діятиме на момент виявлення порушення, і строків давності тут немає.

Тепер щодо того, на які види відпусток складається такий графік. Сама назва ст. 10 Закону № 504 дає уявлення про це — «Порядок надання щорічних відпусток». Отже, при складанні графіку треба враховувати дані саме про щорічні відпустки.

При цьому слід враховувати те, що графік відпусток складається на певний рік і заздалегідь. А фактична кількість використаних працівниками відпусток може відрізнятися від запланованої.

На сьогодні законодавством України не передбачено типової форми графіка надання відпусток. Тому кожен роботодавець має право скласти його у довільній формі або розробити власну форму (лист Мінпраці від 13.05.2010 р. № 140/13/116-10).

У графіку надання відпусток, як правило, зазначається місяць початку використання відпустки, інколи — місяць початку відпустки і місяць її закінчення чи конкретна дата початку відпустки.

Чому ж така неточність? Справа в тому, що за тією ж ст. 10 Закону № 504, конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Тому, в графіку можна зазначити і більш точні дати початку та закінчення відпусток працівників (це не заборонено), але навряд чи це доцільно робити заздалегідь. Тим більше, що попереджати працівника про ці дати доведеться окремо (про що далі).

Переважне право на отримання відпустки у зручний час надано:

  • особам віком до 18 років;
  • інвалідам;
  • жінкам перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї;
  • жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;
  • одинокій матері (батьку), яка виховує дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одну або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;
  • дружинам (чоловікам) військовослужбовців;
  • ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
  • ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII;
  • батькам — вихователям дитячих будинків сімейного типу;
  • в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Що стосується сумісників, то щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи в перший рік роботи на підприємстві за їхнім бажанням надаються одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. Звісно, визначити на початку календарного року, чи виявить такий сумісник бажання скористатися цим правом, неможливо. Тож, якщо на стадії створення графіку такої інформації у роботодавця немає, він має право (але не зобов’язаний) внести зміни до графіку після того, як працівник виявить це бажання.

Працівник має право поділити щорічну основну відпустку але при цьому слід враховувати правила поділу відпусток, встановлені ст. 12 Закону № 504. І пам’ятати, що основна безперервна частина щорічної відпустки має становити не менше 14 календарних днів.

Як вище зазначалося, конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Зверніть увагу: форму повідомлення про дату початку відпустки законодавчо не встановлено. Таким чином, повідомлення має довільний характер. Те саме стосується і документу, яким можна оформити узгодження конкретного періоду надання відпустки. На практиці для цього часто використовують заяву від працівника. Але насправді, для цього достатньо і наказу про надання відпустки. Про що далі.

Заяву про надання щорічної основної відпустки слід писати, якщо працівник не погоджується зі строками у раніше складеному графіку відпусток (або в разі відсутності такого графіку у роботодавця, або відсутності такої відпустки в цьому графіку).

Якщо ж працівника влаштовує попередньо узгоджений графік, то відразу переходимо до складання наказу про надання відпустки.

Тобто, якщо інтереси  дирекції школи та інтереси працівників, які враховувалися під час складання графіку відпусток, не співпадають, тоді працівник пише заяву про надання йому відпустки. Та остаточне рішення, чи надавати таку незаплановану відпустку, приймає керівник (лист Мінпраці від 13.05.2010 р. № 140/13/116-10). Якщо, звісно, така відпустка не належить до тих, які надаються працівнику обов’язково і тоді, коли він забажає.

Але бувають випадки, коли наказ на відпустку є і працівник згоден із періодом відпустки, що в ньому зазначений, але фізично не може скористатися такою відпусткою. Або роботодавець порушив порядок надання відпустки.

Ось в цьому випадку потрібно заява працівника і складання наказу про перенесення або подовження відпустки на її невикористану частину.

Як зазначається в ст. 11 Закону № 504, щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі:

  • порушення роботодавцем терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки;
  • несвоєчасної виплати роботодавцем відпускних.

Щорічна відпустка має бути перенесена на інший період або ж продовжена за таких обставин:

  • тимчасова непрацездатність працівника;
  • виконання працівником держаних або громадських обов’язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;
  • настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
  • збіг щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку із навчанням.

Щорічні (основна та додаткові) відпустки надаються працівникам зі збереженням на їх період місця роботи та зарплати (ст. 74 КЗпП). Працівникам заробітна плата за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку(ст. 115 КЗпП). Зверніть увагу: у зазначеній нормі йдеться про календарні дні (лист Мінсоцполітики від 26.06.2009 р. № 155/13/116-09). Якщо, наприклад, перший день відпустки — 10 число, то останнім днем виплати заробітної плати за час відпустки є 6 число, якщо перший день відпустки — понеділок (24червня), то останнім днем виплати заробітної плати є четвер (20 червня).

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.